Правила зразкової поведінки

                        1.    Поведінка вдома

Стоїть на галявині хата маленька -

Це школу в лісочку відкрила Сова.

Тут правила певні вивчають малята,

І ввічливі, добрі, зичливі слова.

- Заходьте, будь ласка, і учнями будьте,

Бо чемність прикрасить будь-кого із вас,

Тож зручно сідайте і слухайте пильно,

Ось перший урок починається в нас.

Тема нашого уроку всім давно знайома,

 Ми закріпимо знання про поведінку вдома.

2.Вчасно прибирай

Пірамідки, барабани,

На підлозі й на дивані.

В мене іграшок багато,

Їх не хочу прибирати.

А сьогодні швидко біг,

Раптом дзиґа біля ніг:

Аж спіткнувся і упав,

Навіть плакати почав.

Буду в хаті прибирати,

Щоб раділи тато й мати!

Не грай із м'ячем у приміщенні

Я завзятий футболіст,

До футболу в мене хист,

Якось м'яч великий взяв,

Грати в хаті розпочав.

М'яч ногою як підбив-

У вікно він полетів,

Скло розбилось на друзки,

Будуть лаяти батьки.

Відтепер виходжу з хати,

Щоб з м'ячем надворі грати.

Охайно одягайся

Перед дзеркалом до свята

Готувалась наша Ната:

Бути гарною хотіла-

Хтозна-що вона наділа!

Придивилась-просто жах:

"Це я в сукні чи в штанах?"

Засмутилася мала:

"Все неправильно вдягла!"

Треба нам навчатися

Охайно одягатися!

Умій поводитися за столом

Сіла обідати наша сім'я,

Усі сидять тихо, та тільки не я.

Крутився, як дзиґа, що сили,

Поки на себе не вилив борща.

Ноги обпік, залишився без їжі...

Хочу порадити всім діточкам:

Сіли за стіл - не крутіться дарма,

Буде приємно і вам, і батькам.

Не ламай побутову техніку

Якось взяв я сірники

І вирішив погратися,

Коли б я це раніше знав:

За них не треба братися!

Сірник яскраво спалахнув

І раптом впав додолу:

Вогонь по меблях промайнув

По шторах, по карнизу.

Горить, палає навкруги,

А вдома я один.

Тоді згадав я телефон:

Один - нуль - один!

Примчалися рятівники,

Допомогли мені,

Але згоріло все майно

В сердитому вогні.

Тож не грайтеся із сірниками,

Щоб не сталось лихо з вами!

Бережи книги

Мій друже, з книгою дружи,

Шануй її та бережи:

Охайно ти її тримай,

Та сторінок не виривай,

Не треба в книзі малювати,

Щоб інший зміг ще прочитати.

Нам книги дарують дива неймовірні,

Вони наші друзі розумні та вірні.

Не заважай сусідам

Друзі до мене у гості зайшли,

Гратись одразу ми почали:

Гучно співали веселі пісні,

В ігри гуляли ми гамірні,

Потім всі разом, що було сили,

Ми по підлозі затупотіли.

Раптом сусідка до нас зазирнула:

- Що відбувається? Я не збагнула!

Галас такий - голова вже болить,

Діти, негайно цей шум припиніть!

Тут схаменулася вся дітвора:

Може, комусь заважає ця гра?

Стався з повагою ти до усіх:

До друзів, близьких і сусідів своїх!

Будь обережним із газом

Плитка газова горить,

Суп смачний на ній кипить.

Ось і спробую якраз

Прикрутити трішки газ!

Та суворо каже мама:

- Це не іграшка тобі!

Якщо ти хочеш допомогти-

То вимий посуд, підмети.

Газ, дитино, не чіпай,

І телефон запам'ятай,

Ти туди дзвони одразу

Якщо чуєш запах газу,

І хутчіш виходь з квартири.

Телефон: один - нуль - чотири!

Я попереджаю вас:

Дуже небезпечний газ!

Телефон - не іграшка

Взяв я трубку телефонну,

Правила прості у гри:

Я без роздуму, без діла

Набираю номери.

Телефон не знає втоми,

Швидко номер наберу:

Подзвоню комусь додому,

До лікарні подзвоню.

Трохи в трубку помовчу,

Потім як зарегочу!

Підійшов до мене батько:

- Як не соромно тобі?

Може зайнята людина,

Може в неї спить дитина,

Заважає їй дзвінок?

З телефоном ти не грай

Людей не відволікай!

Будь обережним із електрострумом

Ти запам'ятай, мій друже,

Струм - це небезпечно дуже.

І електрика якраз

Склала правила для нас:

Із дротами ти не грайся

І розеток не торкайся.

Якщо хочеш щось ввімкнути,

То слід маму попросити.

Пам'ятай про це завжди,

Щоб не сталося біди.

Вітаміни для здоров'я

Щоб здоров'я зберегти,

Пам'ятати мусиш ти:

І дорослим, і дитині-

Всім потрібні вітаміни.

Тільки треба добре знати,

Що, коли і як приймати!

Ніколи не бери ліки

Пігулки без діла ти не ковтай,

Погано скінчиться це, ти так і знай!

Якщо захворів - треба лікаря кликать,

Він знає, які тобі ліки приймать.

А сам не бери їх, отруїшся сильно.

Батьки хай слідкують за ліками пильно!

Не грайся з побутовою хімією

У ванній кімнаті є шафа маленька,

Там речі яскраві приховує ненька:

Коробочки, пляшки, пакетики різні,

Малюнки на них застережливі , грізні.

Їх мама мені заборонює брати,

Бо тільки дорослим їх можна чіпати.

"Миючі засоби - вчить вона строго,-

Щоб чистити кахлі, ванну, підлогу.

Я обережно поводжусь із ними-

Вони все почистять, помиють, протруть,

Якщо ж зневажати інструкції їхні,

то шкоду здоров'ю вони завдають".

Не лізь у відчинене вікно

Якось ще не так давно,

Я дивився у вікно:

бачу - друзі там гуляють,

Щось кричать, когось гукають.

Я нічого не розчув,

Вікна навстіж розчахнув-

Ледве вниз не полетів,

Та утриматись зумів.

Більше з вікна я не полізу,

Вам також пораду дам:

Вікна ви не розчиняйте,

Не турбуйте тат і мам.

Не відчиняй чужим

Хтось у двері подзвонив,

Зразу я їх відчинив.

На порозі батько й мати

Почали мене повчати:

- Так робити не годиться_

Треба в "вічко"подивиться.

"Хто там?" - ти питай завжди,

Щоб не трапилось біди.

І таке запам'ятай:

Ти чужим не відчиняй.

Це правило слід запам'ятати,

Може воно нам життя врятувати.

Ліфт - не місце для розваг

У ліфт зайшов - натисни кнопку,

І на свій поверх вирушай,

У ліфті гратися, стрибати.

Нам не годиться, так і знай!

Розважалася дитина-

І зламалася кабіна.

Як застрягли нагорі-

Не до сміху дітворі,

Уже не хочеться стрибати,

А слід ліфтера зачекати.

Будь обережним із незнайомцями

З незнайомцем у під'їзд

Не заходь ніколи,

Якщо ти ідеш один

З прогулянки, зі школи.

У ліфт з чужими не заходь-

Краще зачекати,

І ключів не діставай

Від своєї хати.

Обережним завжди будь,

ці поради не забудь!

Поведінка в гостях

Ось і другий наш урок-

Чуєте гучний дзвінок?

Буду сьогодні малят я навчати,

Як треба правильно в гості ходити,

Щоб спілкування вам радість давало,

Щоб друзів у вас з'являлось чимало,

Правил дотримуйтеся - це нескладно,

І буде в житті все добре й доладно.

Не ходи в гості без запрошення

Якось ввечері мене

Друзі запросили,

Напоїли мене чаєм,

Тортом пригостили.

Спілкувалися ми довго,

У шаради грали,

Потім мультики дивились,

Далі танцювали.

Без запрошення прийшов

До них наступним разом.

"Я так занятий, пробач",-

Каже друг одразу.

Йти додому довелося,

Тож не слід сердитися-

Без запрошення ходити 

У гості не годиться!

Приходь у гості вчасно

Якось у гості мене запросили,

Дуже чекав я на свято:

Зранку прийшов ще немає нікого-

Усіх запросили на п'яту.

Двері хазяїн мені відчинив-

Я свою помилку вмить зрозумів!

Ще господиня в халаті стоїть,

Щось у каструлях кипить і шкварчить,

Мабуть, так рано мене не чекали,

Соромно так - хоч додому іди!

Щоб із повагою вас зустрічали,

Вчасно у гості приходьте завжди.

Будь пунктуальним

Якось запросив на свято

Наш Андрій гостей багато.

Своєчасно всі прийшли,

Подарунки принесли.

Хочуть вже за стіл сідати,

Але ж треба всіх діждатись.

Притомилися малі,

Стигнуть страви на столі,

Смачно пахне торт святковий,

Тільки забарився Вова.

Одного його чекають

І обідать не сідають.

Ось вам правило , малята,

Друзів треба поважати,

І приходить на той час.

на який запросять вас!

Що дарувати друзям?

Я сьогодні йду у гості,

День народження у Кості.

"Що ж йому подарувати?"-

Запитала в мене мати.

На полицях у крамниці

Є м'ячі і літаки,

Є скакалки, пірамідки,

Ведмежата та ляльки.

Може, купимо машину?-

Костя мріяв про таку,

Але він іще зрадіє

Кораблю і літаку!

Подарунки недаремні-

І корисні, і приємні,

Від душі даруйте їх,

Друзів радуйте своїх!

Не соромся в новій компанії

Якось у гості прийшов до Миколи,

У нього сиділи вже друзі зі школи,

Ми привіталися, чай попили,

Весело, дружно час провели.

Друзів нових я сьогодні знайшов,

А от якби я соромиться став-

Сам би весь день у кутку просидів

І спілкуванню б я не радів!

Будьте завжди товариські, активні,

Враження будуть тоді позитивні!

Мий руки перед їжею

Ми в гостях були в Тетяни,

ось настав вечері час.

- Є вареники в сметані,

Повечеряйте у нас!

Рушники дали нам, мило,

І у ванну відвели,

Там ми чисто і ретельно

Руки вимити змогли.

Тож і ви не забувайте:

Перед їжею завжди

Всіх мікробів з рук змивайте,

Щоб не захворіли ви!

Столовий етикет

Коли в гості ви йдете,

Треба пам'ятати,

Як виделку, ложку, ніж

Будете тримати.

Якщо борщ чи суп дають-

Знадобиться ложка,

А як м'ясо подадуть-

По-іншому трошки.

Ти візьми виделку, ніж,

М'ясо на шматки поріж,

Їж не швидко та охайно,

Будеш мати вигляд гарний.

Річ важлива - етикет,

Тож вивчайте цей предмет!

Будь вдячним за частування

Одного разу у гості пішли

Мати, татусь і дорослі сини.

Руки помили, за стіл посідали,

Страви смачнющі усім подавали.

Кожен із нас уже їсти почав,

Раптом молодший їх син пробурчав:

"Що за салат? несмачний анітрішки!

А на торті підгорілі горішки,

Їсти не буду таку я їду,

Краще до інших у гості піду!"

Може, тобі не сподобалась їжа?

Не ображай господиню дарма,

Вона цілий день над плитою стояла,

Страви усі готувала сама.

Якщо хазяйці "спасибі"ти скажеш,

Настрій покращиш ти їй і вшануєш.

Не чіпай речі в чужій оселі

Прийшов у гості я до Каті,

Вона пішла робити каву,

Один стою в її кімнаті,

Все навкруги мені цікаво.

Ось книги стали у рядок,

Ось іграшки стоять в куточку,

Ось кришталевий чобіток,

А ось картина на гвіздочку.

Але побачив я одразу

На шафі кольорову вазу,

До неї руки простягнув...

Як впала ваза - не збагнув!

Дрібненькі друзки розлетілись,

Якби ви тільки подивились!

Було так соромно мені,

Палали щоки, як в огні!

Усім я настрій зіпсував,

Та правило таке узнав:

Якщо завітав до чиєїсь ти хати,

Не треба без дозволу речі чіпати!

В халепу потрапиш ти, друже, напевно,

І буде від цього усім неприємно!

Не засиджуйся в гостях

Друзі до мене прийшли у неділю,

Чаю попили, погомоніли,

Довго сиділи, у шашки ми грали,

Потім жартами себе забавляли.

Вечір настав, вже дев'ята година,

Мені захотілося спати,

У ліжко б я ліг, та іще в мене гості,

Треба вже їх випроводжати.

Щось засиділися в мене вони,

Зараз би спав я і вже бачив сни.

Так що, малята, пораду вам дам:

Не заважайте господарям.

Щоб запросили іще вас не раз,

Знайте, що є для розваг певний час!

Не обговорюй друзів

Соня до Льоні у гості прийшла,

Зразу розмову таку почала:

- У тебе, мій друже, не прибрано в хаті,

Іграшок мало, порожньо в кімнаті,

Знаєш, коли я бувала у Олі,

Іграшок, світла - всього там доволі!

Льонько засмутився, йому неприємно,

У гості він Соню покликав даремно.

Правила ці хай вам будуть відомі:

Не критикуй хазяїв в їхнім домі.

Не бешкетуй у гостях

Усі прийшли до мене в гості,

Ми будувати почали,

І халабуду з подушок

У хаті збудували.

Табуреток наносили,

Ковдри всі - додолу,

Непомітно час пройшов,

Усі пішли додому.

Подивився я довкола,

Дуже засмутився,

Бо в кімнаті - страшно аж

Був який розгардіяш!

Усі ми разом веселились,

Звели халабуду,

А тепер я за всіма

Прибирати буду!

Вам таку пораду дам,

Бо тепер я знаю сам:

Учинили ви розгром-

Прибирайте всі гуртом!

Не випрошуй подарунки

У гості до мене Іван завітав,

Він книги мої розглядати почав,

Узяв найгарнішу і каже мені:

"Можеш подарувати чи ні?"

Я здивувався і відповів:

"ЇЇ мені тато до свята купив!"

Івану незручно, мені неприємно,

Випрошував книгу в мене даремно.

Якщо ви прийшли до друзів своїх,

Не слід подарунків просити у них!

Умій зберігати таємниці

Якось Тетянка побачила Вову,

Йому таємницю відкрила в розмові,

І попросила його: "Зможеш ти

Мою таємницю від всіх зберегти?"

"Зможу, авжеж", - він їй відповів,

А через тиждень усім розповів.

Тетянка тоді образилась дуже,

Більше з цим хлопцем зовсім не дружить.

Діти, не будьте такими, як Вова,

Завжди дотримуйтеся свого слова.

Коли довіряють вам люди - цінуйте,

Таємницю чужу й своє слово шануйте!

Не вередуй у гостях

Весело гралися ми в "Подолянку",

"Грати не хочу", - сказала Улянка.

Усі умовляти її почали,

Роль головну їй одразу дали,

Уперлася Уля: "Не хочу цю гру!"

Цим засмутила усю дітвору!

От і виходить: капризом своїм

Настрій вона погіршила всім.

Діти у різні кутки посідали,

Грати, звичайно ж, вони перестали.

Наступного разу, цікаво мені,

Запросять Улянку у гості, чи ні?

Подякуй гостинним господарям

Весело час ви в гостях провели,

Смачно поїли і попили,

Вечір настав, розійтися вже час.

У мене порада корисна для вас:

Вдячність хазяйці свою покажіть,

Їй "до побачення" сердечно скажіть.

Вмить посміхнеться хазяйка до вас,

У гості до себе запросить ще раз!

Поведінка в лікарні

Зібралися з вами не випадково,

Третій урок починати вже час,

Піде у нас про лікарню розмова,

Бо може захворіти кожен із нас.

Іти до лікарні зовсім не страшно,

Якщо прочитаєш це розділ уважно! 

                       Чистота - запорука здоров'я                         

Перед тим, як іти до лікарні,

Півгодини на збори залиш:

Розчеши ти волосся охайно,

Чисті нігті ретельно обріж,

Ще помийся, пристойно вдягнися,

А вже потім до лікаря йди,

Чистота - запорука здоров'я

Пам'ятати це треба завжди!

Здавай верхній одяг до гардеробу 

 Застудилася Маринка  

 І до лікаря пішла,  

 У гардероб іти не стала, 

 Свою шубу не здавала.     

 У черзі довго просиділа,  

Стало парко, вся упріла, 

Краще було б шубу зняти,

Та куди ж її подіти?

Зніме шубу - знов вдягає,

Дуже шуба заважає!

Тож коли прийдеш в лікарню,

Верхній одяг познімай,

Щоб тобі не заважав він,

Його до гардеробу здай!

Реєстратура

Є в лікарні реєстратура,

Кожен звернутися може туди,

Там йому розклад прийому розкажуть,

Скажуть, в який кабінет підійти.

у реєстратурі картки зберігають-

У них відмічають про кожного з нас:

Чим ми хворіли і чим лікувались,

Щеплення скільки робили разів.

А якщо речі загублені знайдеш-

У реєстратуру швидше рушай,

Там працівницям відповідальним

І рукавички, і шапку віддай.

На прийомі в окуліста

Зір перевірити вирішив Вова,

І до лікарні він хутко пішов,

Черги своєї хлоп'я дочекалось,

До кабінету сміливо зайшло.

Лікар малюнки йому показав,

Вова сумлінно усі їх назвав.

Дав окуліст пацієнту пораду:

"Маєш з дитинства ти зір берегти:

Довго в комп'ютері ігри не бався,

В сутінках з книгою ти не сиди,

Не зловживай телевізором , друже,

Бо для очей небезпечно це дуже!"

"Від вас я багато корисного взнав,

Дякую, лікарю", - Вова сказав.

На прийомі в лора

Узимку Катруся без шапки ходила,

Вуха та горло вона застудила.

Думає Катя: "Піду я до лора,

Нежить та кашель набридли давно!"

Лор Катерину суворо зустрів:

"Я б тебе в шапці ходить попросив!

Треба здоров'я своє берегти,

Тоді до лікарні не бігтимеш ти!"

Лор інструменти стерильні приніс,

Перевіряє він вуха та ніс,

- Не боляче зовсім! - всміхнулась Катруся,-

Лікаря - ЛОРа тепер не боюся!

Ліки призначені буду приймати,

В холод без шапки не вийду із хати!

Буду здоров'я своє берегти,

Я все зрозуміла! А ти?

На прийомі в стоматолога

Якось Микола цукерок об'ївся,

Зуб від солодкого вмить розболівся,

Родичі всі враз зібрались гуртом,

Радять до лікаря йти на прийом.

З мамою син до лікарні рушає,

До стоматолога в крісло сідає,

Наче комар, бор-машина дзижчить,

Щоб зубки здоровими стали за мить!

Лікар Миколі пораду дає:

"Піклуйся, малий, про здоров'я своє!

Двічі на день треба чистити зубки,

Моркву та яблука гризти сирі,

Менше цукерок смачних та солодких-

Ось що пораджу я всій дітворі!"

Не галасуй в поліклініці

У поліклініці спокій та тиша,

Під кабінетами люди сидять,

Всі вони в черзі прийому чекають,

І між собою про щось гомонять.

Раптом здригнулися всі в коридорі:

Стрибає Артемка і голосно каже:

- Мамо, поїдемо скоро на море?!

Соромно мамі, тихенько шепоче:

- Синку, тихіше, не треба кричати,

Можеш на вушко про все розказати,

Стрибати також не треба як зайчик,

Тут поліклініка, а не майданчик.

Будемо, синку, сидіти, як миші,

Людям у черзі так хочеться тиші!

Дотримуйся черги

До педіатра Галина прийшла,

У черзі стояти не стала,

І кабінет відчинила вона

(Чергу усю розштовхала).

Лікар обурений:

- Вас не прийму!

Галя дивується:

- Це ще чому?

Лікар на ніс окуляри надів,

Галі-нечемі таке відповів:

- Дівчинко, треба людей поважати,

Жоден не хоче сидіти й чекати,

Правила черги єдині для всіх-

Наступного разу дотримуйся їх!

Діти, це правило запам'ятайте,

І черги своєї завжди дожидайте!

Не сміти в поліклініці

Вийшов від лікаря хлопчик Борис,

І озирнувсь винувато:

У коридорі нікого нема,

Можна тут кинути вату,

Потім цукерку Борис розгорнув,

Кинув обгортку під крісло:

"Якщо помітять, що я це зробив,

Скажу, що я ненавмисно!"

Будь ласка, не будьте такими, як Боря,

Не кидайте, діти, сміття ви довкола,

Для цього є урни, місця спеціальні,

Тож маємо ми чистоту зберігати!

Затуляйся, коли чхаєш

Застудився наш Мишко,

Кашляє та чхає,

Але він носовичком

Ротик прикриває.

І в лікарні, і в дворі

Пояснює дітворі:

- Як кахикаєш та чхаєш-

То мікробів розсіваєш.

Щоб людей не заражати,

Треба ротик затуляти.

Не вдавай із себе хворого

Якось зранку наш Микола

Не схотів іти до школи:

Ліг у ліжко і лежить,

Наче в нього щось болить.

У тривозі мама й тато,

На роботу хоч не йди,

Треба хлопця рятувати,

Щоб не сталося біди.

"Швидка допомога" приїхала вчасно

І сивому лікарю стало все ясно:

"Навіщо, обманщику, ти так вчинив?

Усіх - і мене і батьків засмутив.

Бо лікар завжди здогадатися може,

Чи справді людину хвороба тривожить!"

І соромно стало Миколі й батькам.

Як хлопець повівся - сподобалось вам?

Будь обережним із градусником

Міряв Гнат температуру,

Дзиґою крутився,

Випав градусник з-під пахви,

На друзки розбився!

Гнат не знає, що робити,

Маму він гукає.

Мама вбігла у кімнату

І в сина питає:

- Чи не міг ти п'ять хвилин

Спокійно посидіти?

Це ж-бо дуже небезпечно-

градусник розбити!

Діти, вас попереджаю,

Градусник - крихкий, як лід,

Його тримайте обережно

І бавитися з ним не слід!

Виконуй усі приписи лікаря

До Ігоря лікар прийшов.

Хлопчина не на жарт застудився.

Послухав той лікар його,

На горло, на ніс подивився.

А потім призначив йомуПігулки гіркі та мікстуру:

"Ти двічі на день їх приймай,

Щоб збити температуру!"

Лише Ігор ліки ковтнув,

Аж раптом йому стало краще-

"Не хочу пігулки гіркі!

Не буду приймати нізащо!"

Не виконав Ігор порад лікарів,

На вулицю вийшов і знов захворів!

Хочеш одужати - лікаря слухай,

Та приписи точно виконуй завжди,

Сам лікуванням ти не займайся,

З дитинства здоров'я своє бережи!

Довіряй лікарям і не бійся їх

Захворів малий Павло,

Мама йому каже:

"Викличемо лікаря-

Що сталося, він скаже".

Забентежився хлопчина:

"Постривай, матусю,

Лікуватися не хочу-

Лікаря боюся!"

Мама лагідно всміхнулась:

"Не лякайся, синку!

Хай тебе огляне лікар,

Послухає спинку.

Боляче тобі не зробить,

Знає своє діло,

Тож до лікаря завжди

Треба йти сміливо!"

Будь вдячний лікарям

Допомагають усім лікарі-

Лікують дітей та дорослих,

Хочуть людей вони вберегти

Від хвороб та недугів серйозних.

За їх повсякденну корисну роботу,

За їх доброту, за їх пильність, турботу,

Сказати ми маємо всім лікарям:

"Дорослі й малі щиро дякують вам!"

Їдемо в громадському транспорті

Поважна Сова починає урок:

- Розповідь піде про те,

Як в транспорті треба поводитись нам,

Заняття цікаве, просте.

Скоріше, мій друже, сідай у трамвай,

Та правила гарні із нами вивчай!

На зупинці стій спокійно,

не стрибай і не штовхайся

Костя на зупинці тролейбус очікував,

Голосно сміявся, весело стрибав.

Наче так і треба, оком не змигнув-

Зачепив бабусю, дідуся штовхнув.

Обурилися люди:

"Що ж це за хлоп'я?

Ти хіба не знаєш, поводитися як?"

Слід на зупинці спокійно стояти,

Людям, що поруч, не заважати!

Як заходити у транспорт

Зупиняється трамвай,

Двері відчиняються,

Вже Михайлик та Іван

На сходах штовхаються:

Кожен хоче першим влізти.

Щоб біля віконця сісти.

"Хлопці, хлопці,ви куди?

Трохи постривайте,

Хай спочатку вийдуть всі,

А тоді сідайте!"

Щоб тисняви уникнути-

До правил треба звикнути:

тих, хто виходить, - пропустити,

Тоді спокійно зайдеш ти!

Упевнись, що ти сів у потрібний маршрут

Юрко на свято поспішав,

І мав він обмаль часу:

Стрибнув у транспорт на ходу,

Помітив не одразу,

Що хлопчик сів не в той маршрут,

Ну що робити будеш тут!

Юрко на свято запізнився,

І десь за містом опинився,

Заїхав він хтозна-куди!

Запам'ятати маєш ти:

Якщо кудись ти їдеш , друже,

І навіть поспішаєш дуже,

Сідаєш в транспорт там чи тут-

Дивись уважно на маршрут!

Не сідай у транспорт з їжею або напоями

На автобусній зупинці

Їв морозиво Антон,

А коли прийшов автобус-

Прямо з ним зайшов в салон.

У Антона липнуть руки,

В плямах вся сорочка й брюки.

Уже морозиво розтануло,

Капати додолу стало,

Тут водій загальмував,

Ледве Тоша не упав,

А морозиво упало-

І на жіночку якраз!

Жінка сукню витирає

І Антону промовляє:

"Хоч поїздка в нас і дальня,

Це тролейбус, не їдальня!"

Якщо ти зібрався їсти,

В транспорт не потрібно лізти,

Щоб нікого не бруднити

Й через це не червоніти!

Поступайся місцем людям похилого віку

Їхали в трамваї Катря і Дмитро,

Увійшла бабуся із важким відром.

Катря підхопилася,

Місцем поступилася,

А неввічливий Дмитро

Задивився у вікно.

Ще з дитинства вчать нас мами

Поступатися місцями,

Бо бабусям, дідусям

Важко вже стояти,

вік похилий над усе

Треба поважати!

Оплачуй проїзд

Сів Андрійко у тролейбус,

За проїзд він не сплатив,

Від кондуктора сховався,

Всю дорогу протремтів:

"Хоч би він не підійшов!

Хоч би не помітив!"

Так поводити себе

Не потрібно, діти!

У салон зайшла Олеся,

За проїзд сплатила,

І спокійно на сидіння

Дівчинка присіла.

З торби книжечку дістала

Й поки їхала - читала.

Щоб не їхати "зайцями"

І щоб не тремтіти,

То кондуктору потрібно

За проїзд сплатити!

Їдеш ти до школи,

Або на каток-

До кінця поїздки

Зберігай квиток!

Не вередуй у транспорті
Їде в автобусі люду багато,
Дівчинці хтось пропонує сідати,
Та вередує маленька Людмила:
"Біля вікна я сидіти хотіла!"
Криком кричить і не слухає мами,
Падає, дриґає Люда ногами:
"Біля віконця, біля вікна,
Зовсім дороги мені не видно!
Тут я сидіти не хочу, не буду!"
Соромно стало матусі за Люду.
Діти, не треба вередувати,
Криками всіх навкруги дратувати,
Їдуть з роботи втомлені люди.
Приклад ми брати не будемо з Люди.

Не сміти в транспорті

Юля в трамваї насіння лузала,

Чорні лушпайки додолу плювала,

Їй зауваження жінка зробила:

"Дівчинко, як же ти тут насмітила!

Ось уяви, якщо кожен із нас

Кинув додолу сміття хоч би раз-

В салоні було б неохайно та брудно,

Тому і кажу я сьогодні прилюдно:

"Чисто не там, де весь час прибирають,

А там, де не смітять і не накидають!"

Соромно й совісно дівчинці стало

І Юля лушпиння своє все прибрала.

Не брудни сидіння
Хлопчик у трамвай сідає,
Зразу місце він займає,
Потім він питає у своєї мами:
"Можна на сидіння влізти із ногами?"
Каже мама: "Не вигадуй!
На взутті у тебе бруд,
Після тебе сядуть люди
І брудним їх одяг буде!"
Коли сідаєш у тролейбус,
Автобус чи трамвай,
Ти сидіння не замазуй
І про інших пам'ятай!

Не вилазь у розчинені вікна

Влітку на вулиці спека,

В трамваї їдуть діти.

Каже Сашко сестричці Олені:

"Їхати так прохолодно в вагоні!

Гарно, що вікна відкриті повсюди

І від спеки не зморені люди.

Душно та парко мені всеодно!"-

Мовив Сашко - і шусть у вікно.

Раптом легкий вітерець налетів

І Олександрів картуз підхопив...

Так засмутився від цього хлопчина-

Адже картуз не повернеш ніяк!

Я розповідь, друзі, закінчу свою,

Пораду про транспорт корисну даю:

На вулиці спека, на вулиці сонце,

А ви всеодно не вилазьте в віконце!

Не розмовляй дуже голосно
Їхали в автобусі
Антоніна й Алла.
У салоні гучно
Розмова їх лунала.
Пасажири всі узнали,
Яка сукня є у Алли,
І почули, що у Ніни
Будуть завтра іменини,У транспорті людей багато,
Нелегко до дверей пройти,
Тому до виходу, мій друже,
Завчасно приготуйся йти.
Щоб не проїхати зупинку,
Щоб не штовхатися тобі,
Заздалегідь в людей запитуй:
Вони виходять тут чи ні?
А у Каті та у Олі
Вийшла сварка прямо в школі.
Людям нікуди діватись,
Починають посміхатись:
"Від безглуздих балачок
Відпочити дайте!
У міському транспорті
Тихіше розмовляйте!"
Тож у транспорті нечемно
Розмовляти гучно,
Бо чужі проблеми людям
Слухати незручно!

Своєчасно готуйся до виходу

У транспорті людей багато,

Нелегко до дверей пройти,

Тому до виходу, мій друже,

Завчасно приготуйся йти.

Щоб не проїхати зупинку,

Щоб не штовхатися тобі,

Заздалегідь в людей запитуй:

Вони виходять тут чи ні?

Будь ввічливим та доброзичливим
До театру їде Рая,
Де він є - не пам'ятає.
Запитала у дівчат,
А вони стоять мовчать.
Хоч самі чудово знали-
Дівчинці не підказали!
Уяви собі, мій друже,
Якщо запитаєш ти,
А тобі ніхто не скаже,
Де із транспорта зійти!
Тож, коли тебе питають-
Відповідь, будь ласка, дай.
Знаєш ти або не знаєш-
Приязно відповідай!

Поважай літніх людей

Соня їхала в трамваї,

Увійшов поважний дід.

Знає дівчинка - старому

Поступитись місцем слід.

Із сидіння Соня встала,

Приклад дітям показала.

Вдячний дівчинці дідусь,

Посміхнувся в сивий вус.

Коли в транспорті ти їдеш-

Вихованість покажи:

Місцем поступись стареньким,

Вийти їм допоможи.

Як перевозити лижі
Узимку Віктор лижі взяв,
Він кататись їде,
Ледве у автобус вліз,
Стати йому ніде.
Лижі падають із рук,
Покотились палиці,
Люди по салону йшли,
Поперечіплялися!
Кажуть Віктору: "Хлопче!
Хіба возять лижі так?
Разом треба їх зв'язати
Та в кінці салону стати,
Так тримати їх зручніше
І не будеш заважати!"

Бережи транспорт

Їхав хлопець у трамваї,

Величезний цвях тримав,

Безсоромно "Тут був Жора"

Він на стінці написав.

І сидіння він пошкрябав,

Щось і там намалював,

Раптом чоловік поважний

Дуже голосно сказав:

"Що ти робиш і навіщо?

Транспорт треба берегти,

Адже він брудний лиш тільки

Завдяки таким , як ти!"

Бережіть салон, малята,

Прошу я сьогодні вас,

І тоді він нам прослужить

Іще довгий-довгий час.

Що означає повідомлення
"Обережно, двері зачиняються"
Зайшов в автобус чи в трамвай-
Коло дверей ти не ставай,
Водій зачинить їх умить,
І може тебе зачепить.
А якщо придавило людину,
Двері сам не тримай, не держи,
Ти на кнопку сигнальну натисни,
Водію терміново скажи!

Не відволікай водія розмовами

Ігор їхав у трамваї,

З водієм розмови вів:

Розказав і про бабусю,

І про те, як він хворів,

І про те, як він у парку

Влітку з гойдалки упав,

Раптом хтось із пасажирів

Строго хлопчику сказав:

"Під час руху з водієм

Не треба розмовляти,

І своїми балачками

Його відволікати.

Припини та відійди,

Щоб не сталося біди!"

Як їдеш у громадському транспорті,
шануй пасажирів
Тролейбус, трамвай та маршрутне таксі
Щоденно в нагоді стають нам усі:
Ми їдемо в гості або в магазин,
Батьки на роботу, до школи їх син.
Куди б не хотіли поїхати люди-
Нам транспорт міський допоможе усюди!
Коли один одного ми поважаємо,
Не кричимо і не заважаємо,
То гарно і затишно в транспорті всім,
Мерщій розкажи про це друзям своїм!

Їдемо в метро

Годі правила нам вчити,

Треба трішки відпочити,

Буде вчасною якраз

Моя загадка для вас:

Під землею потяг їде,

Та не їде, а летить,

Від зупинки до зупинки

Він проноситься за мить.

А сидіння у вагоні

І просторі, і зручні,

Що за транспорт дивовижний?

Дайте відповідь мені.

Так, я бачу, ви впізнали!

Це метро - усі вгадали!

Тож триває в нас розмова,

Про метро ітиме мова!

У метро оплачуй проїзд
Якось зранку до бабусі
Поспішав малий Антон.
На метро він ще не їздив,
Де ж узяти тут жетон?
Черговий у синій формі
Підказав Антоші:
Ти до автомата йди
І просовуй гроші,
Кнопку зразу натискай
Та жетони витягай!
Так зробив усе Антон
І отримав свій жетон.
Крізь ворота металеві
Йде сміливо наш Антон-
Турнікети пропускають,
Якщо вкинеш ти жетон.
Щоб у метро тобі зайти-
Проїзд жетоном оплати!

Ескалатор

Що за загадка природи?

Рухаються диво-сходи:

Вони повагом повзуть,

Вгору, униз людей везуть.

Це звичайний ескалатор,

Розташований в метро.

Подивіться, ось на ньому

Вниз спускається Дмитро:

То на сходинці сидить,

То на поручні лежить,

То підплигне, то штовхнеться,

То угору побіжить.

Хтось суворо подивився

І таке йому сказав:

"Ти забув, що ескалатор-

Це не місце для забав,

Не крутися, не штовхайся,

Стань праворуч і тримайся.

А якщо спішиш куди-

Зліва всіх ти обійди".

Це потрібно пам'ятати

Всім, хто їздить у метро,

Не поводьтеся, малята,

Як поводився Дмитро.

Не притуляйся до дверей вагона
На дверях усіх вагонів,
Де б ви не каталися,Недаремно написали,
Щоб не притулялися.
Їде потяг у тунелі-
Відчинитись можуть двері,
Щоб не сталося біди,
Пам'ятай про це завжди.
До дверей не притуляйся
Та за поручня тримайся!

Не бійся темряви у вагоні

Світло погасло, темний салон,

Серед тунелю став наш вагон.

Майже хвилину стоїть він на місці,

Боязко стало маленькій Оришці.

Злякалася пітьми мала,

Уголос хлипає вона,

Але втішає доньку мати:

"Не треба нам панікувати!

Відремонтують миттю все,

Вагон нас знову повезе!"

І справді, промайнула хвилька,

Знов їдуть мати і Оринка!

Ввімкнули світло, добре все,

Орині смішно стало:

Що ця зупинка у пітьмі

Її так налякала!

Не підходь до краю платформи
На платформі білу смугу
Всі ми бачили не раз:
Біла смуга - не прикраса-
Попередження для нас,
Бо на швидкості великій
Може потяг підійти,
Щоб на рейки не упасти,
Краще далі відійди.
Тож за смугу не заходьте,
Щоб не сталося біди,
Правило елементарне
Ви виконуйте завжди.

Випусти людей, потім заходь сам

У метро висить табло,

Час показує воно.
Подивившись, ми узнали
Руху час та інтервали,

Бо за розкладом повинні

Потяги ходити,

І ці правила, мій друже,

Треба пам'ятати.

Коли потяг підійшов,

Двері відчиняються,

Із вагонів пасажири

Йдуть і не штовхаються.

Інші у вагон заходять

Та місця займають,

Бо культуру поведінки

Всі ці люди знають!

Не показуй пальцями на людей
Їхали подружки, дві щебетушки,
Щось одна одній шептали на вушко,
Пальцями тикали та хихотіли,
І пасажирів обговорили.
Жінка одна їм отак пояснила:
"Поводитесь так? Ну що ж, ваше діло!
Але чи приємно вам буде в той час,
Коли всі сміятися будуть із вас?"
Очі дівчата свої відвели,
Що відповісти - вони не знайшли,
Тож пам'ятати потрібно і вам:
Усе, що ми робимо - вернеться нам.

Уважно дивись, у яку електричку сідаєш

Їхала до цирку Алла,

Вона дуже поспішала.

В потяг на ходу влетіла

І на вільне місце сіла.

Потяг швидко аллу мчить,

Зупиняється за мить:

Та не там, де їй потрібно,

Сіла Алла в інший бік.

"Треба вивіски читати!"-

Каже сивий чоловік.

Це стосується усіх:

Щоб не вийшов "сміх і гріх",

Все ретельно прочитай,

Будь уважним кожен раз-

Збережи свій вільний час.

Не сміти в метро
Станції чисті нас зранку чекають,
Люди й машини метро прибирають-
Тут пилососи потужні гудуть,
Бруд на платформі ретельно зберуть.
Швабрами довгими миють підлогу,
Щоб вона чиста, блискуча була.
Але на рейках, де мчать поїзди,
Як прибирати, як злізти туди?
Це дуже складно, тому пам'ятай:
На рейки ніколи сміття не жбурляй.
Друзям ці правила ти розкажи,
І у метро чистоту збережи.

Правила поведінки на вулиці

Сова наша мудра урок починає,

Усіх діточок на галявку скликає,

І розповідь мудру вона почала,

Коли учениця остання прийшла.

- На вулиці правил існує багато,

Їх мають малята завжди пам'ятати:

Дорога, машини, безпека твоя-

Сьогодні про все розповім тобі я!

Послухай, будь ласка, розумну Сову

Бо ми починаємо тему нову!

Світлофор
Світлофор стоїть високий,
Дивиться на нас згори,
Його правила корисні
Розповім для дітвори!
Світлофор три ока має
І по черзі нам моргає:
Якщо світиться червоний-
На дорогу ти не йди,
Небезпека зовсім поруч,
Краще, друже, зачекай!
Жовтий колір - "будуть зміни",
Зупинися та чекай,
Це сигнал попереджальний
І про це ти пам'ятай!
Ось зелений загорівся
І сміливо можна йти.
Світлофор допомагає
Нам дорогу перейти!
Скрізь стоїть він на дорогах,
І до нього кожен звик,
Світлофор наш кольоровий-
Наш сумлінний помічник!

Пішохідний перехід

Пішохідний перехід

На зебру схожий дуже,

Ти дорогу переходь

По тих смужках, друже.

Бо по трасі швидко їдуть

І машини, і таксі-

Та коли побачать зебру,

Зупиняються усі!

Пішохідний знак безпеки

На дорозі ти знайди,

І в зазначеному місці

Ту дорогу перейди!

Дорожні знаки
Багато знаків на дорозі є,
У кожного призначення своє,
Вони для пішоходів, водіїв.
Про все розповідають нам без слів!
"Червоний хрест"-
Десь поруч є лікарня,
"Виделка й ніж"-
Є поблизу кав'ярня.
А де в трикутнику
Два малюки крокують-
Всі водії обов'язково пригальмують!
Ось намальований на "зебрі" пішохід-
Він означає для людини вільний хід.
Ось в прямокутнику
Тролейбус чи трамвай-
"Зупинка транспорту"-
Цей знак запам'ятай!
Багато знаків є,
Їх всі потрібно знати
І правила дорожні поважати!

Як виходити з транспорту

На дорозі так правил багато,

Їх дотримуйся, друже, завжди!

Якщо будеш ти їх шанувати,

То й не трапиться лиха-біди!

Таку ось, малята, я дам вам пораду:

Тролейбус, автобус обходимо ззаду,

Бо мчаться машини потоком стрімким,

То ж будь на дорозі уважним, кмітливим1

Якщо ж ти трамвай захотів обійти,

То спереду нього повинен пройти.

По рейках ідеш - рота не роззявляй-

Бо їхати може назустріч трамвай.

Не грайся біля дороги
Ліда і Миколка з м'ячиком грали
І один одному його кидали.
Раптом той м'яч проскочив біля тину
Й на проїзній опинився частині.
Ліда мерщій до дороги побігла,
Там поспішають потоки машин:
"Де ж це мій м'ячик, великий та гарний?"
А він покотився вже десь поміж шин.
"Лідо, стривай! - прокричав їй Микола-
І за м'ячем на дорогу не йди!

Швидко машину ніхто не зупинить
І недалеко тут до біди!"
Пораду даю для всієї дітвори-
Безпечні місця ви знаходьте для гри.
Біля дороги, будь ласка, не грайте,
Життя та здоров'я оберігайте!

Не чіпай на вулиці незнайомі предмети

Якщо ви надворі побачите згорток,

Який без хазяїна долі лежить-

Його не чіпайте, бо це небезпечно,

А краще дорослим про нього скажіть.

Якщо це людина якась загубила,

Вона схаменеться і прийде сюди,

А раптом у згортку щось небезпечне?!

Надмірна цікавість - крок до біди!

Ці правила ви, діточки, пам'ятайте-

Нічого на вулиці не піднімайте!

Без дозволу не йди з двору

Якось мама суп варила,

Дуже зайнята була,

І тому зі своїм сином

Погуляти не пішла.

А сказала так одразу:

"Сам гуляєш цього разу,

Тож із двору не виходь,

Ігри тут собі знаходь!"

І попередила вона:

"Я глядітиму з вікна!"

По сходах син спустився

І на дворі опинився!

Тут багато дітлахів,

Приєднався й він до гри:

За метеликами бігав,

На скакалочці стрибав,

І як футболіст дорослий

Він по полю м'яч ганяв!

Трохи хлопець утомився,

Раптом бачить - щось летить:

"Ой, який це жук великий,

Упіймаю його вмить!"

А жук здійнявся й полетів,

Хлопця тільки подражнив:

З деревини на паркан,

А тоді на кущ...

Полетів аж за будинок

Золотистий хрущ!

Жук красивий та великий:

Вуса, лапи, крила-

Та виходити із двору

Мама заборонила.

Вже з дитинства хлопець звик

Слухатися мами,

Повернувся до під'їзду,

Грає з діточками.
У віконце помахав
І посміхнувся мамі.
Тож слухняними ви будьте,
Не засмучуйте батьків,
Бо хвилюються матусі
Кожну мить за малюків!

Не спілкуйся з незнайомцями

Гуляла Оленка надворі,

Копала пісочок мала,

Та раптом якась незнайомка

Туди крадькома підійшла.

- Манюню, а як тебе звати?

В якому будинку живеш?-

Ця тітка про все розпитувала,

Оленка злякалась, авжеж!

Нічого їй не відказала,

Бо мама навчала: ніколи

З чужими не розмовляти,

А краще від них відійти.

Побігла Оленка до мами,

На ослінчик присіла мала,

Й про тітку чужу, незнайому

Перелякано розповіла.

А матуся її пригорнула:

"Ти, Оленко, така молодчинка!

Завдяки поведінці розумній

Справі злій ти запобігла!"

Цей випадок, діти, запам'ятайте-

З чужими на вулиці не розмовляйте!

Ремонтні роботи
Зранку ремонтні роботи ведуться-
Ґрунт покопали у дворі у нас-
Трактор підтягує труби широкі,
Що ж ремонтують там: воду чи газ?
Є головний у ремонтній бригаді,
Усім він команди навколо дає,
Усе під контролем пильно тримає,
Добре він знає діло своє!
Майданчик ремонтний обгородили,
Стрічки червоні повісили скрізь,
Щоб люди сюди не ходили,
Ці стрічки говорять: "Увага! Не лізь!"
Це попередження - дуже важливе,
Його не помітиш - і в яму впадеш,
Тож коло ями не бався, не плигай,
Бо можуть проблеми бути, авжеж!
Там, де ремонтні роботи ведуться,
Місця немає розвагам та грі.
Будьте завжди обережні й уважні,
Хочу сказати усій дітворі!

Будівництво

Коло нашого будинку

Цілий день робота йде:

Там бригада будівельна

Скоро дім новий зведе.

Цеглу возять вантажівки

І постійно теркотять,

Самоскиди, кран підйомний

Гучно зранку гуркотять.

Захотілося малятам

Роздивитися той кран,

Та ніде його не видно-

Все закрив від них паркан!

Обійшли його по колу,

Ось ворота чималі,

З них виходить будівельник

І говорить дітворі:

"Тут, малята, небезпечно,

Це не місце для утіх!

Каски захисні, яскраві

В будівельників усіх!

Ось чому стоять паркани-

Щоб ніхто не йшов сюди,

Щоб цікавість, легковажність

Не накоїли біди!

Ви скоріше підростайте,

Будівельниками ставайте!

Та про правила безпеки

Назавжди запам'ятайте!"

Посміхнулися малята:

"Ми завдячуємо вам!

І розкажемо, що взнали

Своїм друзям та батькам!"

Будь обережним на дитячому майданчику
На майданчику для гри
Завжди повно дітлахів.
Щоб спокійно там гуляти,
Треба дещо пам'ятати!
Подивіться, сам, без мами
Сів на гойдалку Максим.
Розгойдався сильно-сильно,
Небезпечно тут із ним!
Коли гойдалка "летить"-
Краще, діти, відійдіть!
Ось на лазанку Сергійко
Дуже впевнено поліз
І забрався на верхівку:
Страшно глянути униз!
Обережним бути треба
І не лізти аж до неба!
На спускалку лізе Алла,
Не по сходах - навпаки
"Ти ж не мавпа, а дівчатко!"-
Кажуть Аллочці батьки,-
"За поруччя ти тримайся
І на гірку піднімайся,
Там не стій і не стрибай,
А скоріш до нас з'їжджай!"
На майданчику для гри
Завжди повно дітвори:
Всі сміються, лазять, грають,
Один одного гойдають,
Чути гомін, чути сміх,
Тут розваги є для всіх!

Ніколи не ходи під вікнами

Узимку надворі Андрійко гуляє,

Коло під'їзда на друга чекає.

Падає з неба пухнастий сніжок,

Гріє Андрійка його кожушок.

Ходить малий, чим зайнятись - не знає,

То він клубок сніговий покатає,

То він сніжинки в долоні збирає,

То він бурульки під дахом збиває.

Вийшла з під'їзду сусідка-бабуся,

Каже: "Андрійку, за тебе боюся!

Хлопче, маленький, хіба ти не знаєш-

На небезпеку себе наражаєш!

Звисають великі бурульки під дахом,

Я і сама тут проходжу зі страхом.

Маєш ти зараз запам'ятати-

Під вікнами, любий, не можна гуляти!

Вітер дуже дмухне на карниз-

Може бурулька зірватися вниз!

Краще з-під даху ти відійди,

Щоб із тобою не сталось біди!

Тож на майданчику друга чекай,

Та влітку під вікнами теж не гуляй!

Щось випадково з них випасти може,

Хто ж тут, Андрійку, тобі допоможе?

Ти вже, онучку, не злись на стареньку,

А про життя та здоров'я піклуйся!"

Як поводитися в школі

Подорослішали діти

І до школи вже ідуть,

Їм Сова бажає щиро:

"В добру годину і в добру путь!"

Ось і літо промайнуло,

Дзвоник гучно кличе нас,

У дворі усі зібрались,

Разом ідемо у клас!

Школа - це відповідально,

До порядку тут звикай,

Все, що в книзі прочитаєш-

Назавжди запам'ятай.

Як себе поводить в школі?

Що в портфель складати?

Прокидатися коли,

І що одягати?

Всі ці правила, малята,

Зараз перед вами,

тож до школи чарівної

Відправляйтесь з нами!

Перше вересня

Я прокинулася зранку,

У родині свято в нас-

Перше вересня сьогодні,

Я іду у перший клас!

У портфель все я поклала:

Фарби, зошити, пенал,

Що ж це плюшевий ведмедик

У кутку засумував?

Узяла його на руки,

По-дорослому кажу:

"Я піду, та ненадовго,

На уроках посиджу,

І тобі, пухнастий друже,

Все, що взнаю - розкажу.

Разом будемо читати,

Цифри ставити в рядок,

Узяла б тебе з собою,

Але я вже не в садок-

Я іду тепер до школи!

Не сумуй, мене чекай,

Ти ходитимеш зі мною,

Тільки швидше підростай!

Вже я дівчинка доросла,

Сьомий рік мені іде,

У життя нове, серйозне

мама впевнено веде.

У руках яскраві квіти,

Білий бант на голові,

Йдуть до школи ваші діти,

Першокласники малі!

Прокидайся вчасно

Спав у ліжечку Антон,
Кольоровий бачив сон,
Тут будильник задзвонив,
Але хлопця не збудив:
Він будильник відштовхнув,
З головою вкрився:
"Я до школи не піду,
Вчора я втомився!
Я полежу ще хвилинку..."
А заснув аж на годину!
...Як прокинулось хлоп'я,
Аж в лиці змінилося:
Бо на цілих два уроки 
В школу запізнилося!
Я пораду вам даю,
Школярі-малята:
Ввечері раніш лягайте,
Щоб вчасно вставати!

Звечора приготуй шкільну форму

Я вам пораду дам таку

І дівчаткам й хлопчакам:

Готуйте речі ви завчасно

І скрізь встигатимете вчасно!

До школи Леонід збирався,

По хаті бігав, роздивлявся:

Шукав шкарпетки та штани-

Десь поховалися вони!

І де сорочка - він не знає,

Була тут вчора, і немає!

Школяр збирався, метушився,

До школи ледве не спізнився!

Звечора склади портфель

Довго прокидалась зранку

Першокласниця Світланка,

Часу обмаль вона мала,

А портфель іще не склала.

Похватала все зі столу,

Ніколи дивитися,

І пішла бігом до школи,

Щоб не запізнитися.

Дівчинка почервоніла,

Коли свій портфель розкрила:

Замість ручки та альбому

Ляльку принесла із дому,

І забула зошит, книгу,

А взяла маленьку дзиґу!

Вчитель отаке побачив

І сказав: "Малята!

Пам'ятайте: ранець треба

Звечора складати!"

Ранкова гімнастика

Подивіться на Оксанку:

І бадьора, і струнка,

Бо щоденно до сніданку

Робить рухавку вона.

Зранку музику вмикає,

Руки вгору підіймає,

Присідає вона жваво,

Потім робить інші вправи.

Щоб здоровим в світі жити,

Слід зарядку всім робити!

Подивіться на Оксанку

Та й собі займайтесь зранку!

Вранці обов'язково поснідай

Каша гаряча стоїть на столі,

Поруч і чай з булочками,

Снідати зранку сідає Іван,

Просить іще він у мами!

А як Сергійко сідає за стіл

Скиглити він починає:

"Це я не буду, цього не люблю!"

І голодним до школи рушає.

Діти, ви приклад з Івана беріть-

Сів і поїв він сніданок за мить,

Буде тепер на уроках сидіти,

Вчителя слухати, букви учити.

А у Сергійка болить голова,

Йому не цікава тема нова...

Тож про сніданок не забувайте,

З дитинства здоров'я своє бережіть!

Будь зібраним та пунктуальним

Рано-вранці встав Данило,

Щітку взяв зубну і мило,

Вмився, гарно розчесався-

Так до школи він збирався.

Ліжечко своє заслав,

Яблуко в портфель поклав,

І на стежечку знайому

Він о сьомій вийшов з дому.

По дорозі не барився,

На урок не запізнився.

Рочків Дані лише сім,

А прикладом вже є усім:

У портфелі в нього лад,

І костюм чистенький.

Даня в нас відповідальний,

Він старанний, пунктуальний,

Хоч іще маленький!

Будь таким, як він, і ти-

Приклад подавай завжди!

Привітайся з учителем

Чемні учні мають встати,

Знає, певно, кожен з вас,

Вчителя щоб привітати,

Коли той зайшов у клас.

Привітається учитель-

Можете сідати,

Щоб урок цікавий знов

Разом починати!

Не псуй шкільне майно

На стільці Василь качався,

Доки той не поламався,

Потім ручку хлопець взяв-

Щось на парті малював,

Стіни всі гвіздком подряпав,

У їдальні стіл обляпав,

В класі лампочку розбив-

Стільки шкоди наробив!

Нам суворо вчитель каже:

"Хто зробив це - сам хай скаже!

Школу нашу ви любіть,

Не ламайте, не брудніть,

І для себе, і для інших

Її, будь ласка, бережіть!"

Не псуй підручники

Підручники охайні

У дівчинки Маринки:

Загорнуті в обкладинки,

Не загнуті сторінки,

Ніде не помальовано,

Чудовий вигляд в них,

Бо береже школярка

"Товаришів" своїх!

Підручник допоможе

Нам у житті не раз,

Сумлінно зберігає він

Нові знання для нас!

Тепер, мій друже, знаєш ти:

Підручник треба берегти!

Не розмовляй під час уроку

На уроці гамірно,

Всі, напевно, знають-

Це за партою дівчата

Тихо розмовляють.

- А ти знаєш?

- Ні, не знаю!

- А ти підеш?

- Не піду...

Раптом вчитель каже строго:

"Розмовляйте, я зажду!

Чи дарма цікаву тему

Я приготував для вас?

Вам не соромно, дівчата,

Що чекає цілий клас?!"

Засмутилися школярки,

Припинили балачки,

Сіли тихо, наче мишки,

Щоб не заважати.

Розмовляти на уроках

Не можна зовсім, друже:

Вчителя відволікаєш,

Заважаєш дуже!

Перерва - час відпочинку

Після кожного уроку

В школі відпочинку час,

Кличе радісно та гучно

Щогодини дзвоник нас.

Можна трішки пострибати,

До їдальні завітати,

Чи піти в бібліотеку,

Або з друзями пограти!

Але наш малий Ілля

Зовсім правил цих не знав:

На перерві швидко бігав,

Навіть вчителів штовхав,

Мчався від вікна до стінки-

Позбивав собі колінки

І розплакалось хлоп'я:

"Я не буду більше так!

Буду я відпочивати,

Разом з друзями гуляти,

До їдальні я піду,

Справу ще якусь знайду".

Бігати не треба, діти,

Це потрібно зрозуміти!

Розповідай батькам про справи в школі

Зажурився Олексійко-

Вже сьогодні друга двійка,

І замислилось хлоп'я:

"Лаятимуть хтозна-як!

Мамі краще не казати

І щоденник заховати.

Не скажу цього нікому!"

І сумний пішов додому...

Мама радо привітала,

Про оцінки запитала.

Мовчки Олексій стояв,

Що сказати - він не знав.

Здогадалася матуся:

"Дай щоденник подивлюся!"

Хлопець очі опустив

І щоденника відкрив.

Подивилась й каже мати:

"Двійку, синку, не сховати,

Вчи уроки та старайся

І в навчанні виправляйся.

Якщо труднощів багато,

В мене можеш запитати!"

Діти, щоб не червоніти,

Треба вчасно все учити!

Бережи свій ранець
Хто це бігає надворі,
Забиває ранцем гол?
Це Іванко наш із класу
Грає з друзями в футбол!
Раптом ранець розірвався,
А Іванко здивувався:
"Друзі, що мені робити?
Чи новий тепер купити?
Взимку треба ранець мати,
Щоб згори униз з'їжджати,
А коли на дворі тепло-
Можна з ним в футбол пограти!"
А навколо, як пташки,
Розлетілися книжки,
І пенал упав додолу,
З чим піде Іван до школи?
Треба ранець берегти,
Пам'ятайте, діти,
Бо підручники й ручки
Буде ні в чому носити!

У їдальні поводься виховано

На перерві до їдальні

На обід іде наш клас:

Там котлети, чай та каша,

Вже накрили стіл для нас.

Руки з милом ми помили,

До їдальні увійшли,

Не штовхались, не шуміли,

Посідали за столи.

Ой, як смачно! Дуже смачно!

Діти вдячні кухарям:

Що не день - вони готують

Щось нове й корисне нам.

Їх не засмучуйте даремно,

Поводьтесь у їдальні чемно!

До уроку готуйся на перерві

Урок розпочався,

Учитель прийшов,

А Костя ще й досі

Пенал не знайшов!

Стоїть, шарудить,

Щось в портфелі шукає,

Урок розпочати

Усім заважає!

Минула хвилина,

А Костя стоїть,

І знов у портфелі

Чомусь шарудить.

Учитель звернувся

До всіх школярів:

"Малята, я дещо 

Сказати хотів!

Перерва для того

Дається всім вам,

Щоб час на уроці 

Не гаяти нам!

Я більше нікого не буду чекати-

Як дзвоник лунає, то час починати.

Тобі, Костянтине, до речі, це ясно?!"

Готуйтеся й ви до уроку завчасно!

Підказка на уроці - ведмежа послуга

Розпочався урок математики,

І до дошки Юрко пішов,

Розв'язав він задачу заплутану

Та периметр квадрата знайшов.

Учитель правило в хлопця запитує,

І замислився учень на мить,

Та не встиг він і слова промовити,

Як по класу підказка летить.

Строго вчитель зробив зауваження:

"Я сьогодні Юрка хвалю,

Та на бал йому знижу оцінку-

Бо підказок таких не люблю".

На перерві Юрко був засмучений,

Річ просту своїм друзям сказав:

"Така послуга зветься ведмежою,

І без вас я це правило знав!

Ви мене своїм гомоном збили,

Та і вчителя так засмутили!"

Діти, випадок цей пам'ятайте,

Друзів і вчителів поважайте!

Слідкуй за своїми речами
Додому зі школи примчалася Ната,
Роботи сьогодні у неї багато:
Вірш чималенький напам'ять повчити,
Ще математику треба зробити,
Порахувати і почитати,
Картину до твору намалювати.
Ось до портфелю полізла мала,
Тільки щоденника там не знайшла!
"Як тепер взнати, що задавали,
Ми ж у щоденнику все записали!
Мабуть, на парті залишився лежати,
Треба до школи назад крокувати!"
Знову вдягнулася наша мала
І за щоденником сумно пішла.
Щоб не траплялося так, як у Нати,
Треба уважніше речі збирати:
Це зекономить і сили, і час,
Ще й гарний настрій буде у вас!

Для чого потрібен щоденник

Коли складаєш все до школи,

Уважним, зібраним ти будь:

Підручник, зошити, щоденник,

Пенал свій взяти не забудь.

Щоденник - документ важливий:

Оцінки в ньому, завдання,

Уроків розклад, щоб до школи

Ти не приходив навмання.

Батьки в щоденник зазирнуть-

Про твої справи все збагнуть,

Тож бережи його, мій друже,

Щоденник - річ потрібна дуже.

Тримай зошити в чистоті

Наш учитель на уроці

Купу зошитів дістав.

На дітей уважно глянув

І таке він їм сказав:

"Гарний зошит у Одарки,

Він сподобався мені,

В ньому жодних виправлень,

Букви рівні, чепурні.

Зразу видно: ти, Одарко,

Зошит любиш, бережеш,

У руках його тримати

Задоволення, авжеж.

Взяв я зошит у Оленки-

Букви плигають в рядку,

Я на аркуші помітив

Пляму масну і бридку.

Узяв я зошит... та поклав,

Що робити з ним - не знав!"

Каже вчитель до Оленки:

"Ну хіба не знаєш ти?

Зошит - це "обличчя "учня,

Його треба берегти!"

Поважай працю вчителів
Пам'ятати мають діти:
Слід учителя любити,
Треба його поважати
І йому не заважати.
Коли щось сказати хочеш-
Руку піднімай,
На уроках не підказуй
І не розмовляй!
Учитель завжди допоможе,
Вислухає вас,
До країни знань чудових
Поведе він клас.
Нагадати всім малятам
Словом добрим я хотів:
Вчителі вас дуже люблять,
Тож поважайте вчителів!

Не їж під час занять

Плямкання стоїть у класі,

Хто там яблуко гризе?

Це невихований Вася

Лад робочий нам псує.

Часто їсть він на уроках

То ватрушку, то пиріг,

І усім повідомляє:

"На перерві я не встиг!

Я побігав, я поплигав-

До їдальні не сходив,

Ну хіба я в чомусь винен,

Що поїсти захотів!?"

Каже Васі вчитель строго:

"Некультурне ти хлоп'я!

Яблуко кусаєш гучно,

Плямкаєш ти хтозна-як!

Не їдальня це, а клас!

Прошу поважати нас!

Я ж не їм тут перед вами,

А стою, урок веду,

Якщо раптом зголоднію-

До перерви дотерплю.

Потім у буфет піду,

Їжу на свій смак знайду!"

Слухає маленький Вася,

Соромно йому стає-

Вчитель щось розповідає,

А він яблуко жує!

Стало совісно хлопчині

Все, як треба зрозумів,

І ніколи на уроках

Він у школі вже не їв!

Не будь зухвалим

Ігор наш - хлоп'я зухвале,

Ходить він на карате,

І якщо якісь проблеми,

В нього рішення просте:

Може вдарити зненацька,

Чи штовхнути сильно так,

Діти всі його обходять,

Бо у бійці він мастак.

Якось Лідочка говорить:

"А його я не боюсь!

Бо слабкішого за себе

Б'є лиш боягуз!

Він і хлопців ображає,

І дівчат не захищає,

Силу показати змога-

На змаганнях перемога,

З чемпіоном як змагався-

Гонор би його пропав!"

Хочу я малят спитати-

У вас такий знайомий є,

Той, що слабших ображає

І когось постійно б'є?

Пояснити слід йому,

Що не можна так,

Бо залишиться без друзів,

Буде зовсім одинак!

Хочеш силу показати-

Завжди захищай слабких,

Будеш ти тоді в пошані

У однолітків своїх.

Не будь жадібним
Чується у класі зранку:
"В кого зайва ручка є?"
Каже жадібна Оленка:
"Я не дам тобі своє!"
На уроці малювання
Аркуш в неї не проси,
Бо вона тобі відкаже:
"Сам із дому принеси!"
Ну, а якось ця мала
Свій пенал не взяла!
Засмутилася Оленка:
"Ось тепер прошу сама,
Бо ні ручки, ні лінійки,
Ані олівця нема!"
Простягнув їй ручку Юра,
Олівець дала їй Шура,
Дав лінійку Ярослав-
Жадібним же він не став.
Як-то соромно Оленці
За поводження своє,
З того часу вона друзям
Ручки й олівці дає!

Книги - наші друзі

Якось Гнат прийшов до школи-

Книгу він приніс.

У ній цікаве про сузір'я,

Про тварин, про ліс.

На перерві всі малята

Підійшли до того Гната:

"Покажи скоріше книжку!

Ось про тигра, ось про мишку,

Хочеться про все узнати,

Твою книжку прочитати!"

Гнат у відповідь сказав:

"Я її вже прочитав.

Здивувався навіть тато,

Що я знаю так багато!"

Тут і вчитель каже: "Діти!

Треба вам це розуміти:

Якщо любите читати-

Будете багато знати.

Мої знання завжди зі мною,

Я не ношу їх за спиною!

Мені із ними легше жити,

Тож треба з книгами дружити!"

Їдемо в потязі
Ось зібралися малята
І Сова говорить їм:
"Буде в нас урок цікавий,
Вам про потяг розповім.
Я збираюся до тітки,
Що живе в Галичині,
Швидко в потязі домчуся,
Вже квиток взяли мені.
Потяг - транспорт залізничний,
Що по рейках нас несе,
Там є ліжка, вікна, двері,
Туалети.
Є там все!
У вагоні зазвичай
Провідник розносить чай,
Хочеш - буде тобі кава.
Тож-бо їхати  - цікаво!
Правила потрібно знати
Пасажирам геть усім,
Вам сьогодні все, що знаю
Я докладно розповім!
Починаємо урок,
Кличе нас гучний дзвінок!"

Бери в дорогу тільки найнеобхідніше
В дорогу збирається хлопець Іван,
У тата велику бере він валізу,
Складає туди все, що треба йому,
Цікаво, не влазять всі речі, чому?
Машинка залізна, шкарпетки та ключка,
Журнали та фарби, фломастери, ручка,
Гармошку, конструктор та пазли несе-
Ну як у валізу поміститься все?
Хлоп'я засмутилось, всі речі дістало,
І вже по-новому складати все стало:
І тільки потрібне кладе у валізу,
Дорослим себе відчуває Іван.
Ви приклад з Івана, малята, беріть,
Лише необхідне в валізу кладіть!

Перевіряй квитки перед поїздкою

Для того, хто їде мандрувати

Дамо таку пораду ми-

Квитки та власні документи,

Обов'язково всі візьми!

Квитки завжди перевіряють,

Коли сідаєш у вагон,

Якщо ти вдома їх забудеш-

З речами підеш на перон.

Уважним, зібраним ти будь

Квитки на потяг не забудь!

До потягу приходь заздалегідь

На залізниці точність поважають,

Всі поїзди за розкладом рушають,

Тому ти на вокзал приходь завчасно,

Яка платформа - ти узнаєш вчасно,

Не поспішаючи ти підеш на перон

І сядеш без проблем у свій вагон.

Якщо ти запізнишся хоч на мить.

Без тебе швидко потяг той помчить.

Діти мають спати на нижніх полицях

До тітки їдуть восени

Мама, тато й два сини.

За вікном коли стемніло,

Мама постіль постелила.

На полицях унизу-

Спатимуть хлоп'ята,

На полицях угорі-

Їхні мама й тато.

"Тато, а чому внизу я?-

Плаче Вова, - поясни!"

"А тому що зверху, синку,

Можна впасти уві сні!

Раптом потяг загальмує,

Або смикнеться вагон,

Зверху звалишся, заб'єшся,

Ну який це буде сон?

Там внизу хутчій лягай

І спокійно засинай,

А коли ти підростеш-

Зверху спатимеш, авжеж!"

У потязі не заважай сусідам

Їде-їде в потязі

З мамою Оксана.

"Донечко, лягай вже спати,

Бо вставати рано!"

Тре Оксана оченята,

Спати хоче вже мала,

Полежала, покрутилась,

А заснути не змогла!

Пасажири поруч їдуть,

Гомонять та каву п'ють,

І хоч ніч уже надворі

Відпочити не дають!

Мама голосно сказала:

"Вже для відпочинку час.

Де культура поведінки,

Запитати хочу в вас?

Ви не дома, у вагоні,

І, будь ласка, не шуміть

І мою доньку маленьку

Щохвилини не будіть!"

Вибачаються сусіди:

"Ой, незручно вийшло як!

Хай, звичайно, спить дитина

Вже не будемо ми так!"

У місці громадському запам'ятайте-

Людям, що поруч, не заважайте!

Не галасуйте та не кричіть,

Чемність, культуру свої покажіть!

Правила поведінки на водоймі

Знов Сова малят зібрала

І урок свій почала:

"Розкажу сьогодні, діти,

Як на річці я була!

Там водиця хлюпотіла,

Човник гарний плавав там.

Бавилися всі малята

Серед своїх тат і мам.

Влітку гарно коло річки,

Коло чистої водички.

Правила свої корисні

Вам сьогодні розповім,

Треба їх запам'ятати

Й передати друзям всім!"

Не заходь у воду без дозволу дорослих

Тарасик на море приїхав з батьками,

Цього майже рік він чекав,

Без дозволу тата, без дозволу мами

Мерщій до води пострибав.

Тут хвиля висока хлопця накрила,

Упав і злякався Тарас:

Каміння тверде і вода солонюча,

А встати не може ніяк!

Як добре, що тато усе це побачив

І витяг хлопча із води.

У воду самому іти небезпечно,

Щоб раптом не вийшло біди!

Тому я, малята, звертаюсь до вас:

Не треба робити так, як Тарас.

Не плигай у воду у незнайомих місцях

Якось влітку тато наш

Взяв із братом нас на пляж.

Зранку ми прийшли на річку

І полізли у водичку:

Плюскались, сміялися,

На місток залізли:

Зараз будемо стрибати,

Всіх навколо дивувати.

Каже батько нам суворо:

"Ви зібралися куди?

Може скло на дні лежати,

Он дрючок стирчить з води!

Прошу вас, запам'ятайте,

Ця істина проста-

Ви ніколи не стрибайте

Ні з обриву, ні з моста.

Треба місце добре знати,

Щоб купатись і пірнати!"

Не залишай речі без догляду

Подивись, прийшла на пляж

Мама з діточками.

Захотіли всі купатись,

Син звернувсь до мами:

"Буду речі пильнувати,

Їх не треба залишати,

Гроші, телефон, усе-

Прийде хтось і забере!"

Мама так відповідає

І на сина поглядає:

"Маєш синку, рацію,

Згодна я з тобою,

Купатимось по черзі

З твоєю сестрою.

Бо без догляду не треба

Речі залишати.

Ви уже дорослі діти,

Маєте це знати!"

Бери на пляж усе, що треба
На пляж збиралася Оксанка,
Усе, що треба узяла:
Рушник, вода питна, панамка-
Про все подумала мала.
Тут мама до кімнати входить:
"Ти узяла, Оксано, кпем?"
"Навіщо?" - дівчинка питає.
"Щоб засмагати без проблем,
Про все заздалегідь подбай,
Тоді до моря вирушай!"
Щоб відпочинок твій удався
На морі літньої пори,
Рушник, панамку, крем та воду
На пляж не забувай, бери!

Не купайся під час шторму

Коли на морі шторм-

Купатися не слід нам,

Бо можуть хвилі затягнути

І діточок, і тат, і мам.

Ти краще відійди подалі

І з берега спостерігай:

Вода - велична і красива,

Як неповторний водограй.

При штормі обережний будь

І ці поради не забудь!

Не запливай за буйки

На пляжі матуся спитала у Льоні:

"Ти знаєш, навіщо ті штуки червоні?"

Дивилось уважно на море хлоп'я,

Але зрозуміти не може ніяк.

Тоді пояснила маленькому мати:

"Нікому не можна за них запливати!

Знають всі діти і знають батьки,

То майорять яскраві буйки.

"Тут небезпечно!" - сигналять вони,

Щоб люди не плавали на глибині".

Це ти повинен завжди пам'ятати,

І за буйки не запливати!

Не сміти на пляжі

Іринка на пляжі сиділа та їла

Жовтенькі зернятка смачні,

Цукрові, солодкі і дуже гарячі-

Багато їх на качані!

А потім вона винограду поїла

І випила з пляшечки сік,

Насіння, цукерки, що тітка носила-

Наїлася, наче на рік!

Посиділа трішки на пляжі Ірина,

Заходила в море не раз,

Аж бачить:

вже сонечко стало сідати,

Додому іти їй вже час.

Сміття за собою вона не прибрала,

Лежить те сміття, як було:

Лушпиння, обгортки та пляшка порожня,

І вже їх піском занесло.

До іри звернулася жінка суворо:

"Вертайся негайно сюди!

Якщо буде кожний таке залишати,

Не дійдемо ми до води!

Природу свою люди мають любити,

Природа дає нам життя!"

Тут соромно дівчинці стало маленькій,

І вона позбирала сміття.

Не треба, малята, довкілля бруднити,

Природу Землі ми маєм любити!

Дай мамі змогу відпочити на пляжі
Пісочок жовтий коло моря,-
Палац з піску будує Боря,
Як весело на пляжі грати,
А поруч засмагає мати.
Вона то книжку почитає,
То рушничок повишиває,
І поглядає на прудкого
На будівельника малого:
"Який ти, синку, молодець!
З піску зробив такий палац!
Знайшов собі на пляжі справу
Корисну й водночас цікаву!"
Беріть, малята, приклад з Борі-
Багато ігор є на морі:
З піску хороми будувати,
Каміння, мушлі позбирати,
Чи м'яч великий поганяти,
Щоб трішки відпочила мати.
Так буде добре їй і вам,
Бо берегти потрібно мам!

Привозь своїм близьким сувеніри з моря

Наталка два тижні на морі була,

Навчилася плавати та підросла,

А перед відїздом шукала, шукала

Й на пляжі далекому мушлю знайшла!

"Яка вона гарна!" - зраділа Натуся,-

Це буде морський подарунок бабусі,

Якщо ти до вуха її піднесеш,

То плескіт прибою почуєш, авжеж!

І ви, мої друзі, про тих пам'ятайте,

Хто дома чекає на вас,

Про знаки уваги не забувайте,

На це не шкодуйте свй час.

Нескладно зробити виріб цікавий,

Бабусі його відвезти,

Бо дуже приємно на білому світі

Уважним та чемним рости!

У парку вибирай каруселі за віком
З мамою Ігор приїхав на море,
Вдень засмагали, купались вони,
А коли вечір заблимав вогнями-
Удвох на прогулянку радо пішли.
Мама хлопчину у парк повела,
Гроші йому на розваги дала.
Ходять по парку малята веселі,
Бавлять їх гойдалки та каруселі:
Сині, зелені, жовті, червоні-
Ігор тримає квиток у долоні.
Зараз помчить на лошаті по колу,
І у кабінці підніметься вгору-
Ігор обрав каруселі дитячі,
Не налякається він, не заплаче,
Радісно хлопчик сміється вгорі.
Ось що скажу я усій дітворі:
Коли ти до парку приходиш з батьками,
Слухай поради тата і мами:
На каруселі дорослі не лізь,
Краще навколо ти озирнись-
Потяг маленький по рейках рушає,
Ось автодром малюків розважає,
Тут є конячки, а тут - пароплав,
Ігор за віком розваги обрав.
Приклад із нього ми будемо брати,
Щоб собі настрій не зіпсувати.

Як треба себе поводити в зоопарку

Діточок Сова гукає,

Свій урок розпочинає:

"Щось вам, діти, розповім-

Це цікаво буде всім!

Ви були у зоопарку,

Бачили коня, цесарку,

Козенят погодували,

Про тваринний світ узнали.

Як поводитися там,

Я свої поради дам,

Ви їх всі запам'ятайте,

Про звіряток щиро дбайте!"

Купи вхідний квиток
   Прийшов Андрій до зоопарку
До каси зразу в чергу став,

Щоб на звіряток подивитись,

Вхідний квиток собі придбав.

Зайшов , навколо озирнувся –

Куди  іти , не зна хлоп’я,

Туди-сюди Андрій метнувся

І розгубився хтозна – як!

Аж раптом бачить – план висить

І все пояснює  умить:

Ось зліва – тигри,

         Справа – мавпи,

А посередині – ведмідь!

Тепер Андрій  напевно знає ,

Куди спочатку піде він:

Поверне вліво по стежині ,

Там буде страус та пінгвін.

Щоб зайво час не марнувати,

План –схему треба добре знати!

Не кричи та не штовхайся біля вольєрів

Коло клітки з птахами багато людей.

Там гуси, куріпки і павичі.

Люди дивляться ,як гордовитий павич

Хвіст розкрив величезний , яскравий.

Проштовхнутися хоче школярик Петро -

Він такого не бачив ніколи.

Закричав, галасує: «Пропустіть , пропустіть!»

І павич налякався одразу:

Хвіст розкішний закрив, у куток відійшов,

І красою вже нас не чарує.

Кажуть Петрику: «Хлопче , чого ти кричав?

Шум та галас птахів цих дратує.

Якщо хтось коло клітки стоїть – зачекай,

Він відійде – дивися доволі,

Не кричи , не реви , та тварин не лякай,

Яи тебе не навчили у школі?»

«Не буду штовхатися!» - каже хлоп’я.

Хай цей випадок стане уроком,

Такі правила мають знати усі,

Й не лякати тварин ненароком!

Тож біля кліток не штовхайся,

Спокійно черги дожидайся!

Знай , що деякі тварини бояться спалахів

На клітках високих таблички висять,

Це також ви маєте знати:

Що спалахів дехто боїться з тварин –

Не слід їх фотографувати.

Тендітну та трепетну лань не лякай ,

Хутчіш свою камеру в торбу сховай!

Не підходь близько до кліток із хижаками

Ось клітка  з хижаками,

Голосний тут чути рев:

Смугасті бродять тигри,

 Та величезний лев.

Ти біля огорожі

За всім спостерігай,

До клітки небезпечно

Підходити. Це знай!

Свої життя , здоров’я

Ти маєш берегти,

І на безпечну відстань

Подалі відійти!

Не дратуй тварин

Кумедні мавпенята

Сподобались мені,

Гойдаються на гілці

Веселі , спритні всі!

Дивитися приємно

На цих звірят малих –

Постійно щось тримають

У пальчиках міцних.

Аж раптом бачу диво:

Стоїть собі хлоп’я –

Чіпляється на клітку,

 Скривилось хтозна – як!

Він мавпенят дратує,

Танцює ча-ча-ча,

Сміються всі навколо:

«Це мавпа чи хлопча?»

Не смішно тільки мамі,

Що в неї син такий.

Вона суворо каже :

«Ілько, спокійно стій!

Тварини – наші друзі,

 І ти їх поважай,

Свєю поведінкою

Себе не зневажай!»

І ворішив Ілля:

«Змінюся зразу я !

Пробачте , мавпенята,

Я дуже прошу вас!»

Не годуй тварин у зоопарку

Прийшов до зоопарку Гліб,

А у кишені – свіжий хліб,

Усіх він мріє годувати,

Але суворо каже мати :

«Тваринам все не можна їсти,

Хіба не знаєш ти ?

Олень від шкоринки

Може захворіти.

Повсюди є таблички тут:

Тварин не годувати!

І правила такі прості

Ти мусиш знати!

Тут звірі рідкісні живуть,

Із півночі та сходу,

Відтворюють їм раціон

І рідну їх природу.

Кукурудзяних пластівців

У Африці немає,

Тому здивовано жираф

На тебе поглядає!»

Уважно слухав маму Гліб

І сам жував свй білий хліб.

«Я все , матусю, зрозумів:

Щоб звірів годувати –

До зоопарку мені йти

Потрібно працювати.

Щоб звірям шкоди не завдати,

Про них усе я маю знати!»

Читай цікаву інформацію про тварин

Хвалилася матуся:

«Який у мене син!

Багато він читає,

Все знає про тварин!

Ходили в зоопарк

Ми кожні вихідні

Завжди розповідає

Цікаве син мені!»

З допитливого хлопця

Нам приклад треба брати:

Про тварин у зоопарку

Всі таблички прочитати:

Де мешкають тварини –

І тигри , і слони,

Які в них особливості,

 Чим живляться вони.

Коли багато знають

Й читають малюки,

То їхніми знаннями

Пишаються батьки!

Як себе вести в музеї

Сова зібрала учнів                    

І каже їм усім:

«Сьогодні про музеї

Вам дещо розповім!

Якщо тобі цікаво,

Як пращурри жили,

У що вони вдягалися,

Що їли і пили –

Музей народознавства

Відвідай, поспіши,

А потім друзям в класі,

Що взнаєш – розкажи!

Якщо тебе цікавлять

Реле чи телефон ,

Як турнікети зроблені,

 Із чого диктофон –

Це все в музеї техніки

Пізнаєш ти , авжеж,

І сам усе роздивишся,

І друзів приведеш!

В усіх музеях зібрані

Найкращі експонати,

Щоб ми не тільки із книжок

Могли усе узнати.

За інтересами музеї обирайте,

І світ навколо,мої друзі, пізнавайте!»

Залиш верхній одях у гардеробі

Коли приходиш до музею-

До гардеробу завітай,

Зніми,будь ласка, одяг верхній

І гардеробниці віддай,

Щоб реяі ті не заважали,

Коли заходиш ти до зали.

Запам’ятовуй все що скажуть,

Ти ж не дарма сюди прийшов!

Щоб потім друзям розказати,

Як ти знання нові знайшов.

А як зберешся йти до дому –

Вдягнися в гардеробі знову!

 У музеї зберігай тишу

Якось до музею зранку

Привели малу Оксанку,

Там про поведінку мати

Стала їй розповідати:

«Тут людей багато завжди,

То ти їм не заважай:

Не кричи , не бігай,

Щось почути змогу дай.

Ходить група по музею,

Водить всіх екскурсовод,

Все розкаже,все покаже

Про події , про народ.

Розповість усе , що знає,

Ти від нього не відходь!

Пам’ятай це завжди,доню,

І як слід себе поводь!»

 Не чіпай музейні експонати

Правил багато в музеї існує,

Найважливіше ти запам’ятай:

Всі експонати , що бачиш у залі

Ніколи не чіпай!

Можеш пошкодити їх чи розбити,

А експонатам немає ціни:

Де це ти знайдеш фаянсову вазу,

Якщо вона з початку війни!

Тож, якщо хочеш побачити краще,

То не соромся і ближче підходь,

І всі малі  та цікаві дрібниці

Ти не руками,очима знаходь!

Подякуй екскурсоводу

Діти прийшли до музею природи.

«Як тут цікаво! – говорить Назар –

Тут є скилети тварин стародавніх,

Є океанський великий омар!»

У світ дивовижний живої рироди

Екскурсовод за собою повів,

Усе показав , розказав нам докладно –

Не шкодував він ні часу , ні слів.

Знає про те , що їдять бегемоти,

Знає , де мешкають різні тварини –

Поні , слони , крокодили , єноти …

Слухали пильно його малюки.

Екскурсоводу подякувати треба,

Все , що почули – на користь пішло,

Теж підійди  і скажи йому чемно:

«Дякую, дуже цікаво було !"

Як поводитися в театрі